- намилювати
- —————————————————————————————нами́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
намилювати — юю, юєш, недок., нами/ли/ти, ми/лю/, ми/ли/ш, док., перех. Натирати милом, змоченим у воді, або покривати мильною піною. •• Нами/ли/ти ши/ю (го/лову, в я/зи) а) покарати кого небудь за якусь провину; б) побити кого небудь за щось … Український тлумачний словник
милити — ми/лю, ми/лиш, недок., перех. Натирати милом що небудь змочене водою; намилювати. || Мазати когось, щось чим небудь змоченим мильною піною. || Розчиняти мило у воді. Милити воду … Український тлумачний словник
намилити — див. намилювати … Український тлумачний словник
намилюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до намилювати … Український тлумачний словник
намилювання — я, с. Дія за знач. намилювати … Український тлумачний словник
намилюватися — ююся, юєшся, недок., нами/ли/тися, ми/лю/ся, ми/ли/шся, док. 1) Натиратися милом, змоченим у воді, або покривати себе мильною піною. 2) тільки недок. Пас. до намилювати … Український тлумачний словник
мыдлити — мыдлю, лиш, лит, Пр. Милити, намилювати, натирати милом … Словник лемківскої говірки
намыдляти — мыдлям, ляш, Ол. Намилити, намилювати … Словник лемківскої говірки